В дитинстві відкриваєш материк, котрий на­зветься потім — Батьківщина.

(Л. Костенко)

В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

(Т. Шевченко)

Вітчизна — ось і альфа і омега!

(Д. Павличко)

Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.

(І. Світпличний)

 Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.

(В. Сосюра)

І дим батьківщини солодкий

(Овідій) 

Кожному мила своя сторона.

(Г. Сковорода)

 Любіть Україну у сні и наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов'їну.

(В. Сосюра)

 Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

(В. Симоненко)

Народе мій, як добре те,

Що ти у мене є на світі.

Не замело? Не замете.

Була б колиска т- будуть діти.

(М. Вінграновський)

Не заздрю тим, що не знаходять місця

У ріднім домі. На своїй землі.

(Р. Третьяков)

 Нема на світі України, Немає другого Дніпра.

(Т. Шевченко)

 О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її

І так застигну, так зомлію.

(О. Олесь)

 Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

(Т. Шевченко)

Ті, що виїздять за море, міняють небо, а не  душу.

(Горацій)

Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і по­дих останній тобі.

(В.Еллан)

 Той, хто не любить свою країну, нічого любити не може.

(Дж. Байрон)

Україно! Доки жити буду, Доти відкриватиму тебе.

(В. Симоненко)

 Ще не вмерла України і слава, і воля...

(П. Чубинський)

Шматок землі,

ти звешся Україною.

Ти був до нас. Ти будеш після нас.

(Л. Костенко)