Дивлячись на всіяне зорями небо, людина приходить у захват, не залишаючись байдужим до того, що бачить. «Відкрилася безодня, зірок повна. Зіркам числа немає, безодні - дна », - ці прекрасні рядки М.В. Ломоносова, образно і найбільш повно описують перше враження, яке відчуває людина, милуючись заворожливою картиною зоряного неба. За час існування людства було висунуто чимало уявлень щодо виникнення та еволюції Землі і Всесвіту, пов’язаних як із науковими фактами, так і з власними припущеннями(гіпотезами) різних поколінь народів та письменників. Незважаючи на усі факти вчені досі так і не дійшли згоди у цьому питанні. Напевно, всім було б цікаво дізнатись яке з тверджень все ж правильне. Всесвіт був «пустий та порожій» - так сказано в біблії. Спочатку був вакуум - уточнюють сучасні фізики. Які ж джерела походження Всесвіту? Як вона розвивається? Яка її структура? .Можливо це Біблійні твердження, чи наукові, чи досі невідомі до цього часу – аномальні?

В цій роботі буде зроблена спроба розтлумачити відповіді  на дані запитання. Почнемо з міфологічних уявлень про створення Всесвіту. Найбільший вклад у міфи зробили індійці, єгиптяни, а також китайці. Порівняємо деякі міфи, цих таких не схожих народів, для того, щоб дізнатись як вони собі уявляли створення Землі і Всесвіту. Візьмемо наприклад індійський міф "Творіння” та китайський міф "Створення людей”. Ці країни знаходяться досить далеко, міфи писалися у різний час, але ж є одна дуже цікава особливість, яка поєднує усі міфи про створення Землі разом – це те, що початковим творцем усього були Бог, або Богиня. У китайських міфах це Нюйва, у єгиптян все пов’язують з Богом Сонця, у індійців з Брахмою, а у слов’ян із Перуном. Словом усі міфи що стосуються створення Всесвіту і Землі починаються з Бога-творця. Говорячи про ці міфи ми повільно переходимо до релігійної теми. У Біблійних творах мова йде про те, що єдиним творцем Всесвіту і Землі є єдиний Бог. Особисто для мене на даний момент це єдина близька гіпотеза серед усіх інших. Напевно, усі знають розповідь про те як, Бог 7 днів створював Землю. Також існує і "інша сторона медалі” – це наукові твердження. Наука весь час прогресує і не стоїть на місці, тому мені і не дивно, що науковим статтям вірять більше. Прийнято вважати, що основні положення сучасної космології - науки про будову і еволюцію Всесвіту - почали формуватися після створення в 1917 р. А. Ейнштейном першої релятивістської моделі, заснованої на теорії гравітації і претендувала на опис всього Всесвіту. При даних, які висунув Е. Хаббл в 1924р. приводять до висновку: вік Всесвіту становить близько 15 млрд. років, а це означає, що весь Всесвіт 15 млрд. років тому був зосереджений в дуже маленькій області. Передбачається, що в той час щільність речовини Всесвіту була порівнянною з щільністю атомного ядра, і весь Всесвіт представляв собою величезну ядерну краплю. З якихось причин ядерна крапля опинилася в нестійкому стані і вибухнула. Це припущення лежить в основі концепції великого вибуху. У концепції великого вибуху передбачається, що розширення Всесвіту відбувалося з однаковою швидкістю, починаючи з моменту вибуху ядерної краплі. Це найбільш точне припущення до якого схиляються більшість науковців. В даний час обговорюється й інша гіпотеза - гіпотеза пульсуючого Всесвіту: Всесвіт не завжди розширювався, а пульсує між кінцевими межами щільності. З неї випливає, що деякому минулому швидкість віддалення галактик була меншою, ніж зараз, і були періоди, коли Всесвіт стискалася, тобто галактики наближалися одна до одної і з тим більшою швидкістю, чим більша відстань їх розділяло. Великий вклад у розвиток питання про наукове створення Всесвіту зробили: А. Пензіс і Р. Вільсон, Е.Хаббл, А.Енштейн, Г.Галілей, І.Ньютон, та багато інших. На мою думку, всі ці люди заслуговують великої поваги та подяки. Але ж на науці крапку ніхто не ставив. Тепер трішки про появу Землі. Є багато припущень щодо того Як? Коли? і Де? виникла планета на якій ми живемо. З виключно філософської точки зору, наука не може спростувати тезу про божественне створення Всесвіту, тому що саме поняття "доказу" може трактуватися дуже відмінно від прийнятого у сучасній науці.

Серед безлічі ненаукових уявлень про виникнення життя на Землі основні це:

життя було створене надприродною істотою в певний час (креаціонізм);

життя виникало неодноразово з неживої речовини (мимовільне зародження);

життя існувало завжди (теорія стаціонарного стану);

життя занесене на нашу планету ззовні (панспермія);

життя виникло з неживої природи в результаті біохімічних процесів (еволюція).

Багато із цих уяв для пояснення існуючої різноманітності видів використовують одні і ті ж дані, але роблять наголос на різні їх аспекти. Наукові теорії можуть бути фантастичними одного боку, і скептичними — з іншого.  Що стосується створення Всесвіту, то про це було складено багато міфів, наукових статей, та творів різних літературних жанрів. На жаль, про створення Землі існує не так багато відомостей(крім наукових відомостей, легенд та переказів).  Ось одна з легенд : «Старі люди розказують, що колись у повітрі колихалося щось таке, ніби шар-м'яч. Хтось його штовхнув і він розірвався; полетіли куски цього шару в різні сторони й утворилися земля, сонце, місяць, зорі. З одного куска утворилася земля, що ми на ній живемо. Завдяки китові, який підмостив свого хвоста, затрималася наша земля, а то була б полетіла в бездну. Цьому китові довго лежать обрида і починає ковилять хвостом, а земля починає ворушитись.»

Є й інша легенда про те що гігантська черепаха, на якій стоять чотири велетенські слони тримають Землю.  Звичайно вірити в те, що Земля тримається на слонах, чи киті – безглуздо, але ж ми говоримо не про факти, а лише про припущення.

Ці дві легенди стосуються фантастичних уявлень, а ось легенда яка торкнулася Біблійних припущень : « Здавна, як землі ще не було, всюди вода була. Не було і нас ще. А чорт жив десь так у хатах, хтозна-де жив. Дак бог прийшов до чорта та й повів чорта до Дніпра, щоб пурнув да виніс піску в руці. Він пурнув, так не винесе — вода вимиє: оце що набере піску, то вода й вимиє з руки. Дак бог повів його до другого, до мільшого, дак він відтіля виніс піску. Дак бог тим сіяв тут усюди по тих водах, дак стало вже сухо і світ став... Кажуть люди старі, що так було.» Це ще раз доводить багатосторонність людської думки та багату фантазію. Я ж залишаюся при своїй думці та в більшій мірі схиляюсь до Біблійних припущень.

Наш світ – це унікальне творіння яке потрібно цінувати, і намагатися зробити його краще.